top of page
ПЕРВИННІ ЕНЕРГОРЕСУРСИ

ПЕРВИННІ ЕНЕРГОРЕСУРСИ. Це природні ресурси, які не переробляли і не перетворювали: сира нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, вода річок і морів, гейзери, вітер тощо. Енергію, що безпосередньо можна видобути з цих ресурсів, називають первинною.

Поділяють на:

1. Невідновлювані – це природньо утворені й накопичені в надрах планети запаси речовин, що здатні за певних умов звільняти енергію, що міститься в них (викопне органічне паливо (вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці), ядерне паливо).

Уявіть собі, що на Землі закінчилися запаси нафти. Що зміниться в повсякденному житті людей? Які товари і послуги зникнуть з побуту?

2. Відновлювані (альтернативні) - відновлення яких постійно здійснюється в природі (сонячне випромінювання, біомаса, вітер, вода річок та океанів, гейзери тощо), і які існують на основі постійних чи періодично виникаючих у природі потоків енергії, наприклад, гравітаційна взаємодія Сонця, Місяця і Землі (наслідком якої є, наприклад, морські припливи та відпливи); теплова енергія ядра Землі, а також хімічних реакцій і радіоактивного розпаду в її надрах (геотермальна енергія джерел гарячої води - гейзерів).

 

Позитивні та негативні аспекти альтернативних енергоносіїв

Вичерпання запасів органічного палива, забруднення повітряного і водного басейнів, кислотні дощі і парниковий ефект – усе це стало в останні роки стимулом щодо розвитку відновлюваних джерел енергії та підвищення їхньої ролі у виробництві електроенергії й тепла.

Загальний теоретичний потенціал ВДЕ на кілька порядків перевищує сучасний рівень світового споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів. Тільки річний енергетичний потенціал сонячної радіації на поверхні Землі є у 3000 разів вищим загальної кількості первинної енергії, що споживається в світі.

Значний енергетичний потенціал мають також біомаса, вітер, геотермальна і приливна енергія. Однак при сьогоднішньому рівні технологічного розвитку та існуючій на світових енергетичних ринках кон’юнктурі лише досить незначна їхня частка ефективно використовується. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), внесок відновлюваних джерел у світове енергозабезпечення становить біля 11%.

За визначенням МЕА, до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) належать: гідро- і геотермальна енергія, енергія Сонця, вітру, приливна енергія, а також енергія горючих відходів (твердої біомаси, газу з рідкої і твердої біомаси, деревинного вугілля, відновлюваних муніципальних твердих відходів).

Внесок окремих видів відновлюваних джерел у їх загальний світовий обсяг складає:

  • горючих відходів 80%;

  • гідроенергії 16,3%,;

  • геотермальної енергії 3,1%;

  • сонячної і приливної енергії 0,22%;

  • енергії вітру 0,38%.

Таким чином, серед відновлюваних джерел перше місце (в основному, для приготування їжі й обігріву) займають горючі відходи. Лідируючі позиції з їхнього використання займають країни Південної Азії і Африки та країни, що розвиваються. Розвинені країни лідирують у використанні так званих «нових» відновлюваних джерел – енергії Сонця, вітру і приливів.

Згідно зі статистикою, яку наводить Нацкомісія, в Україні станом на 1 липня загальна потужність об’єктів ВДЕ становить 1244,2 МВт. За типом генерації, найбільше становлять СЕС – 649 МВт, далі ВЕС – 438 МВт, ГЕС (крім великих) – 93 МВт, з біомаси – 39 МВт, та найменше з біогазу – 26 МВт.

Серед всіх областей України лише в чотирьох – Одеській, Запорізькій, Миколаївській та Вінницькій – зосереджено майже 60% всіх потужностей ВДЕ.

З початку 2017 року загалом введено 126,5 МВт потужностей, з них 118,1 або 93% становили СЕС.

Якщо дивитись в розрізі регіонів, то лідирують три області - Херсонська, Вінницька та Івано-Франківська, - в яких зосередилось 68,3 МВт або 54% від всіх нових потужностей.

Різні види ВДЕ перебувають на різних стадіях освоєння. Інтенсивно розвивається використання енергії біомаси. Остання може конвертуватися в технічно зручні види палива або використовуватися для одержання енергії шляхом термохімічної (спалювання, піроліз, газифікація) і (або) біологічної конверсії. При цьому використовуються деревинні й інші рослинні та органічні відходи, у тому числі міське сміття, відходи тваринництва й птахівництва. При біологічній конверсії кінцевими продуктами є біогаз і високоякісні екологічно чисті добрива. Цей напрямок має значення не тільки з погляду виробництва енергії. Мабуть, ще більшу цінність він становить з позицій екології, тому що вирішує проблему утилізації шкідливих відходів.

bottom of page