Мала гідроенергетика є технологічно освоєним способом виробництва електроенергії, що має досить гарантований поновлюваний енергоресурс та найменшу собівартість виробництва електроенергії серед традиційних паливних і більшості нетрадиційних технологій її виробництва.

Терміном «мала гідроенергетика» прийнято називати сукупність невеликих гідроелектростанцій (ГЕС), які працюють на малих та середніх річках.

Освоєння потенціалу малих річок з використанням малих та мікроГЕС допомагає вирішити проблему покращення енергозабезпечення споживачів. Найбільш ефективними є малі ГЕС, що створюються на існуючих гідротехнічних спорудах.

До об’єктів малої гідроенергетики відносяться малі ГЕС згідно міжнародної класифікації потужністю до 30 МВт (в Швейцарії, Україні не більше 10 МВт), міні-ГЕС – від 0,1 до 1,0 МВт, мікро-ГЕС – не більше 0,1 МВт.

Потенціал малої гідроенергетики України. Україна має значний потенціал використання ресурсів малих річок (головним чином у західних регіонах), що складає майже 28% загального гідропотенціалу всіх рік України. В Україні загальна потужність малих ГЕС, що експлуатуються, складає більше 100 МВт, більше 100 малих і міні-ГЕС вимагають відновлення та реконструкції.

Загальний економічно ефективний потенціал малих ГЕС України оцінюється в більш ніж 3,0 млрд. кВт×год. Більша частина неосвоєного потенціалу знаходиться у Карпатському регіоні, де передбачається будівництво малих ГЕС з водосховищами комплексного призначення. Будується каскад малих ГЕС потужністю 16 МВт на р. Тересві.

За даними експертів, гідроенергетичний потенціал малих річок країни становить близько 12,5 млрд. кВт×год., а максимальний потенціал країни в малій гідроенергетиці – 8,3 млрд. кВт×год. Енергетична стратегія України передбачає, що до 2030 року малі ГЕС мають виробляти 4,3 млрд. кВт×год, або 2,5% від загального обсягу електроенергії.

Мала гідроенергетика України через її незначну питому вагу (0,2%) в загальному енергобалансі не може істотно впливати на енергозабезпечення країни. Але малі ГЕС дають можливість виробляти 250 млн. кВт×год. електроенергії на рік, що еквівалентно економії до 90 000 т органічного палива, та забезпечувати дешевою електроенергією споживачів, не тільки віддалених від централізованих електромереж але від усіх інших постачальників.

Переваги малої гідроенергетики:

• виробництво електроенергії без використання викопного органічного та атомного палива;

• значний термін служби та висока надійність експлуатації;

• передбачуваність та забезпеченість режимів роботи;

• висока маневреність і коефіцієнт готовності;

• можливість повної автоматизації процесу експлуатації;

• низькі амортизаційні витрати;

• мінімальний вплив на навколишнє середовище та ландшафт, незначне відчуження земельних ділянок;

• додаткові можливості для ведення рибного господарства, зрошення, водопостачання

• виробництво енергії майже без викидів СО2;

• виробництво енергії за необхідністю (пікова енергія);

• насосно-турбінний режим: зберігання та відновлення надлишкової енергії на мережі;

• енергія з необхідним регулюванням для забезпечення безпеки об’єднаної енергосистеми з метою здійснення контролю над ріками.

Недоліки. Основним недоліком будівництва МГЕС, особливо на гірських річках, є загроза порушення природного стану екологічної системи, тому необхідно завжди виконувати перевірку екологічних ризиків таких станцій.