top of page
СПЕЦИФІКА РАДІАЦІЙНОГО ФОНУ УРБОЕКОСИСТЕМ

(на основі даних м. Кременчука Полтавської області)

(Роботу підготувала учениця гр. ОП1-14 Кривенко Тетяна)

Вплив радіації на розвиток онкологічних захворювань у м. Кременчук. Проблема радіаційного забруднення стала однією з найбільш актуальних для м. Кременчук Полтавської області, зважаючи на надзвичайно високий рівень онкозахворювань. Радіоактивність варто розглядати як невід'ємну частину нашого життя, але без знання закономірностей процесів, пов'язаних з радіаційним випромінюванням, неможливо реально оцінити ситуацію.

Після тридцяти років, які пройшли після Чорнобильської катастрофи, тема радіаційного забруднення дещо підзабулася, проте питання вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та будівельних матеріалах, робота ТЕС, будівництво ГЗК не втрачає своєї актуальності і по сьогоднішній день, адже джерела радіації можуть бути різними і для того, щоб отримати додаткове опромінення організму, зовсім не обов’язково пережити ще одну техногенну катастрофу.

У газеті «ТелеграфЪ» за 11.06.2010р. наводиться таблиця офіційної статистики захворюваності та смертності від раку за 2006–2009р., яку отримали у Кременчуцькому онкологічному диспансері.

Тодішній завідувач відділення онкологічного диспансеру О. Волинцевзазначив, що кількість онкологічних хворих у Кременчуці має тенденцію до зниження. Проте його колеги пояснили це більш точним діагностуванням – стали рідше плутати хвороби легенів із раком легенів. Друга причина – економічна криза, у зв’язку з якою промисловість регіону працювала не на повну потужність.

Станом на 2012 р. у Кременчуці частіше хворіли на онкозахворювання, ніж у цілому по Україні. У той же час, кількість людей, які хворіють на онкозахворювання в Кременчуці – вище, ніж в Полтавській області. Таку інформацію повідомив газеті «ТелеграфЪ» В. Севідов, головний лікар онкологічного диспансеру області. Крім того, Полтавська область лідирує в онкологічному рейтингу України: статистика показує, що в цьому регіоні частіше реєструють ракові новоутворення.

За даними управління охорони здоров’я м. Кременчука - захворюваність на онкологічні хвороби за 1 квартал 2015 року виросла на 11,8%. і склала 54,0 на 100 тис. населення, проти 48,3.

Показник смертності від онкозахворювань на першому році після виявлення хвороби виріс і склав 5,1, проти 4,6 за 1 квартал 2014 року. Знизився відсоток занедбаності, який склав 15,1%, проти 17,3% за 1 квартал 2014 року.

Як зазначають в управлінні охорони здоров’я, серед найпоширеніших ракових захворювань, викликаних опроміненням, виділяються лейкози. Оцінка ймовірності летального результату при лейкозі більша, ніж аналогічні оцінки для інших видів ракових захворювань. Це можна пояснити тим, що лейкози першими проявляють себе, викликаючи смерть у середньому через 10 років після моменту опромінення. Також поширені такі форми онкозахворювань: рак молочної залози, рак щитовидної залози, рак легенів. Рідше – рак шлунку, печінки, кишківника та інших органів і тканин.

Як бачимо, онкологічна ситуація в м. Кременчук є вкрай загрозливою, тому варто звернути увагу на рівень радіації в місті як один із потенційно найбільш суттєвих чинників для подібного стану. Вимірювання рівня радіації в різних урбоекосистемах м. Кременчука. Упродовж двох періодів (грудень 2014 р. – 50 вимірів, серпень 2015 р. – 50 вимірів) було виконано радіоекологічний контроль у м.Кременчук у межах:

  • набережної р. Дніпро (Придніпровський район);

  • магістральної зони (район заводу ТЕЦ);

  • спальної (район приватного сектора по вул. Гвардійська);

  • промислової частини (район нафтопереробного заводу);

  • паркової зони.

У кожній досліджуваній точці було виміряно середню і максимальну потужність γ-випромінювання. Заміри проводилися упродовж 20 хв. із записами у польовому щоденнику. Радіометричні вимірювання проводилися на двох висотах: на рівні ґрунтового або техногенного покриву та на висоті 9 поверху житлового будинку від площадки з метою вивчення впливу відстані від земної поверхні, як головного джерела техногенної радіації в урбоекосистемах, на рівень забруднення радіонуклідами.

Як виявилося, у центральній, набережній частині міста середній рівень γ-випромінювання коливається від 15 до 19 мкР/год, а максимальний γ-фон не перевищує 19 мкР/год (табл. 2.1.).

Значно вищий рівень забруднення радіонуклідами урбоекосистем спостерігається в магістральній частині міста, що прилягає до району між тролейбусними зупинками «Електростанція» - «Завод Дормаш» - «Залізничний вокзал» γ-фон у багатьох місцях тут перевищує 19-25 мкР/год. Найвищий рівень зафіксований на АЗС – 32 мкР/год., завод «Дормаш» - 25 мкР/год., Кременчуцька ТЕЦ - 28 мкР/год., залізничний вокзал - 30 мкР/год. Подібна радіаційна ситуація у промисловому районі, де знаходяться ПАТ «Укртатнафта».

У спальній, віддаленій від центру, частині Кременчука, де знаходяться будинки приватного сектору, спостерігаються нижчі показники радіоактивного забруднення: γ-випромінювання – 10-14 мкР/год, максимальне до 16 мкР/год. Подібна радіаційна ситуація й у парку Миру.

Зібрані дані лише в загальному вигляді відображають радіаційну ситуацію у місті. Проте цього достатньо для визначення типів урбоекосистем за інтенсивністю накопичення радіоактивного забруднення.

Як бачимо, рівень γ-фону м. Кременчук перевищує рівень по Полтавській області та по Україні в цілому.

Підвищений радіаційний фон у місті може бути спричинений такими факторами:

  1. Наявність в ареалі міста та прилеглих до нього територій великої кількості підприємств, які потенційно мають високий рівень радіації: ВАТ «Полтавський ГЗК» (м. Горішні плавні), Єристовський ГЗК та Біланівський ГЗК. На думку дослідника В.М. Коміра [Телеграф 2008], родовища Кременчука та Горішніх плавнів – це продовження північного Криворізького родовища, що відзначається високим вмістом радіоактивних елементів у руді.

  2. Підприємства, які потенційно мають рівень радіації. Це ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» м. Горішні плавні, що приблизно в 20 км від м. Кременчука, запущений у експлуатацію в 1970 р. У липні 2006 року почалися роботи з освоєння Єристовського родовища, розташованого за 3 км на північ від діючого кар'єра ПГЗК. А тепер в 30 кілометрах від Кременчука почали будувати Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК).

  3. Високий вміст радіоактивного газу радону в поширених у місті будівельних матеріалах.

  4. Високий вміст радону у воді та природному газі, що є джерелами надходження цього газу в житлові приміщення.

Аналіз залежності вмісту радону від будівельних матеріалів і типу приміщення. Як уже було зазначено, однією з можливих причин високого рівня радіації в м. Кременчук може бути газ радон.

Вважається, що серед природних радіонуклідів найбільший внесок (більше 50%) у сумарну дозу опромінення несе радон і його дочірні продукти розпаду (у т.ч. радій). Небезпека радону полягає в його широкому поширенні, високій проникаючій здатності й міграційній рухливості (активності), розпаді з утворенням радію й інших високоактивних радіонуклідів. Період напіврозпаду радону порівняно невеликий і становить 3,823 доби. Радон важко ідентифікувати без використання спеціальних приладів, тому що він не має кольору або запаху. Одним з найважливіших аспектів радонової проблеми є внутрішнє опромінення радоном: продукти, що утворяться при його розпаді, у вигляді дрібних часток проникають в органи подиху, і їхнє існування в організмі супроводжується альфа-випромінюванням.

Газ радон є продуктом розпаду урану. Він вивільняється з земної кори в різних дозах. Більш за все радону в гранітних породах або кам'яних стінах. Найпоширеніші будівельні матеріали - дерево, цегла та бетон - виділяють відносно небагато радону. Значно більша питома радіоактивність у граніту та пемзи, які також використовуються як будівельні матеріали.

Серед інших промислових відходів з високою радіоактивністю, що застосовувалися в будівництві, слід назвати цеглу з червоної глини, відходи виробництва алюмінію, доменний шлак (відходи чорної металургії) та пил, який утворюється при спалюванні вугілля.

Нами було проведено два експерименти:

1)визначення впливу будівельного матеріалу на рівень радіації в приміщенні - територія ВПУ №7 м.Кременчука.

2)виявлення особливостей радіаційного фону в різних приміщеннях житлового будинку - приватний 9-поверховий будинок у спальному районі.

Таким чином, зв'язок між будівельним матеріалом і типом приміщення для вмісту радону у них справді має місце. Наведемо деякі рекомендації для зменшення його рівня:

  • ефективний засіб зменшення кількості радону, що просочується через щілини в підлозі, - вентиляційні установки в підвалах;

  • емісія радону зі стін зменшується при облицюванні стін пластиковими матеріалами або після покриття стін шаром фарби; навіть при обклеюванні стін шпалерами швидкість емісії радону зменшується приблизно на 30%.

Ще одним, як правило, менш важливим, джерелом надходження радону в житлові приміщення є вода і природний газ. Під землею радон змішується з природним газом і при спалюванні його в кухонних плитах, опалювальних і нагрівальних пристроях потрапляє в приміщення. Є радон і в питній воді, потрапляючи в організм під час дихання. Надзвичайно небезпечним є потрапляння радону в легені з водяною парою, що найчастіше відбувається під час прийому гарячої ванни або душу. Його концентрація підвищується в закритих приміщеннях, особливо в підвалах і нижніх поверхах (у 8 разів більше, ніж на вулиці).

bottom of page