1. Фрекінг вимагає значних ресурсів, зокрема землі і води. Для гідророзриву тільки однієї свердловини може піти до 15 тис куб.м води. Після використання для гідророзриву, ця вода ніколи не повернеться в природний кругообіг, оскільки немає економічно обґрунтованої технології очищення її від технологічних домішок, важких металів і радіонуклідів.

2. Після повернення на поверхню землі ця вода стає високотоксичними рідкими відходами. Їх закачують у підземні порожнечі. Досвід такої практики в США показує, що це може викликати істотну сейсмічну активність. Крім того, рідина, що залишилась в землі після гідророзриву, або була закачана під землю для утилізації, може неконтрольовано мігрувати до підземних запасів питної води.

3. Видобування нетрадиційного газу через свою природу потребує великої площі землі. Для кожної свердловини необхідний майданчик для розміщення технічного обладнання, вантажівок із компресорами, хімікатів, піску, води і контейнерів для відпрацьованого бурового розчину. Один буровий майданчик у середньому займає від 1,6 до 2 га, після часткового завершення робіт і відновлення ділянки його розмір становить від 0,4 до 1,2 га. Додаткова територія піде під дороги для вантажівок та під амбри. Значно зросте навантаження на місцеві дороги, оскільки свердловини буде обслуговувати велика кількість вантажівок (до 2000 рейсів на одну свердловину). Технологія видобування передбачає щільне розташування свердловин, що призводить спотворення ландшафту, деградації і забруднення родючих ґрунтів та можливого порушення прав землевласників.

4. Через протікання обсадки свердловин, протікання трубопроводів, протікання зі ставків-відстійників, аварійні розливи відбувається забруднення води. Речовини, що використовуються для фрекінгу, потрапляють у воду і можуть викликати такі захворювання: рак, неврологічні захворювання та невиношування вагітності. Було відмічено випадки носових кровотеч, головного болю та висипок у людей, що п’ють воду з колодязів, або живуть неподалік від бурових майданчиків.

5. В наслідок фрекінгу відбувається забруднення повітря, зокрема, підвищеними дозами бензолу та іншими потенційно токсичними нафтовими вуглеводнями, такими, як етилбензол, толуол і диметилбензол, які викликають подразнення слизової оболонки очей, головні болі, біль у горлі, утруднення дихання і високий ризик захворювання на рак, зокрема лейкемію. Свинець негативно впливає на неврологічний розвиток дітей. У дорослих він викликає проблеми з боку репродуктивної системи, гіпертонію, нервові розлади. Джерелами забруднення є дизельні двигуни, витоки летких органічних сполук із компресорних станцій, трубопроводів, випаровування зі ставків-відстійників та від факельного спалювання газу.

6. Видобування нетрадиційного газу, як і будь яких інших вуглеводнів, має ризик виникнення аварій. Місцеве населення може постраждати внаслідок вибухів, пожеж, виливів хімікатів, витоків отруйних газів.

7. Оскільки буріння нетрадиційного газу є складним технологічним процесом, то малоймовірно, що це створить багато робочих місць для місцевих мешканців. Якщо будуть створені робочі місця, то вони будуть для некваліфікованих робітників, їх буде небагато, і вони будуть тимчасовими.

8. Бурові майданчики часто працюють без перерв, 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Якщо вони розташовані неподалік житлових будинків, це створює серйозний дискомфорт для мешканців. Шум від дизельних двигунів і обладнання ніколи не припиняється. Вночі майданчики освітлюють потужними ліхтарями. Від вібрації житлові будинки можуть почати руйнуватись.

Газ нетрадиційних покладів – надто ненадійне, дороге і ризиковане джерело енергії, для того, щоб із ним пов’язувати майбутню енергетичну незалежність України.

Альтернативою видобуванню нетрадиційних вуглеводнів має стати дієва державна політика енергоефективності, скорочення споживання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та розвиток відновлюваних джерел енергії.