top of page

Енергетичний аудит будинку

Наші будинки дуже схожі на людей: вони живуть і дихають, мають судини і шкіру, іноді хворіють, споживають ресурси та вимагають уваги. І ми дуже залежимо від наших будинків: квартира, офіс чи приватний будинок впливають на наше здоров’я та самопочуття. Від енергетичних апетитів будівель залежить самопочуття як економіки окремої родини чи підприємства, так і держави загалом. В Європі це відчули під час паливної кризи в 20 столітті, в Україні ми почали це відчувати зараз, після суттєвого підвищення вартості енергоносіїв.

Під енергетичним аудитом розуміється проведення обстеження будівлі для визначення можливих шляхів економії енергоресурсів, а отже і коштів, та покращення умов перебування мешканців та персоналу.

Головним результатом енергетичного аудиту є перелік рекомендацій щодо зниження енергоспоживання та витрат на енергоносії із зазначенням їх вартості та окупності. Якісний енергетичний аудит повинен передувати всім проектам реконструкції будівель для максимально ефективного використання наявних (зазвичай дуже обмежених) фінансових ресурсів.

Якісний енергетичний аудит – це одна з основних запорук успіху впровадження енергоефективних заходів. Багаторічне спостереження за бюджетними закладами показує, що навіть будівлі, збудовані по одному проекту, через деякий час мають зовсім різні показники енергоефективності, а якщо пройшло 10 та більше років, то відмінності стають ще більш суттєвими. І цьому є об’єктивні пояснення:

  • якість експлуатації будівель;

  • джерело енергопостачання;

  • проведення ремонтів та реконструкцій (заміна вікон, перепланування тощо);

  • встановлення та заміна енергоспоживаючого обладнання.

Особливості проведення енергоаудиту будівель

Загалом можна виділити два види енергетичного аудиту: експрес-енергоаудит та комплексний енергоаудит. Також можуть бути енергетичні аудити окремих інженерних систем.

Експрес-аудит передбачає поверхневе обстеження будівлі та виявлення найбільш очевидних недоліків, а також намічає план робіт для комплексного енергоаудиту. Зазвичай точність рекомендацій такого аудиту оцінюється на рівні 10-20%.

Комплексний енергоаудит передбачає поглиблене вивчення конструкції будівлі та інженерних мереж, проведення інструментальних замірів та підготовку детального плану впровадження енергоефективних заходів в тому числі економічний аналіз.

Починається енергетичний аудит з детального вивчення існуючої інформації про будівлю:

  • проектної документації;

  • інформації про встановлені вузли обліку та давачі;

  • статистики енергоспоживання за попередні періоди;

  • скарг та бачення до реконструкції мешканців та персоналу;

  • особливостей регіону (джерела енергоспоживання, види палива, погодні умови тощо).

У разі необхідності проводяться додаткові вимірювання. Розглянемо приклади використання приладів для визначення та уточнення характеристик будівлі.

Тепловізійна зйомка. Тепловізор фактично вимірює температуру поверхні і може дати оцінку якості теплоізоляції огороджувальних конструкцій. При цьому з достатньою точністю відповісти на питання «скільки тепла втрачається через стіни?», як би цього не хотілося, тепловізор не може. Для цього існують вже інші прилади: вимірювач теплового потоку та вимірювач опору теплоізоляції, що передбачають контактний метод вимірювання.

Вимірювання параметрів внутрішнього мікроклімату. Дуже важливим параметром «здоров’я» будинку є внутрішня температура, вологість та концентрація вуглекислого газу. Тому встановлення самописців (логерів), що фіксували б цю температуру протягом принаймні декількох діб, є дуже важливим з огляду на оптимізацію роботи систем опалення та вентиляції. Якщо буде зафіксовано, що температура в якісь години була вища за нормативну, – це буде приводом для проведення налаштування автоматики системи опалення; підвищена вологість та концентрація вуглекислого газу є ознаками збоїв в системі вентиляції будівлі.

Вимірювання споживання енергоресурсів. З обліку енергоресурсів починається будь-яка економія (ми не можемо зберегти те, що не можемо порахувати) тому про встановлення приладів обліку зацікавлені споживачі дбають в першу чергу. Та бувають випадки, коли необхідно отримати додаткові дані, наприклад графік погодинного споживання. В цій ситуації в нагоді енергоаудитору стають портативний витратомір рідини та аналізатор параметрів електроенергії.

Серед інших приладів, що можуть використовуватись енергоаудиторами: струмові клещі-ватметр (для визначення споживання електроенергії окремими приладами), люксметр (для оцінювання рівня освітленості), контактні та інфрачервоні термометри, анемометр (для перевірки систем вентиляції).

Підготовка звіту. Зібравши достатню кількість матеріалів, енергоаудитор будує баланс споживання енергоресурсів, вибирає заходи, що можуть бути впроваджені, та розраховує їх ефективність. Зазвичай заходи поділяються на:

  • організаційні;

  • швидкоокупні (до 1-2 років);

  • заходи з середнім терміном окупності (3-6 років);

  • довгоокупні (більше 7 років).

Результатом стає звіт з енергаудиту, що дозволяє замовнику прийняти рішення про подальшу реконструкцію будівлі.

Також готується резюме звіту: 2-3 сторінки, де вказані основні результати проведення енергетичного аудиту.

При виборі енергоаудитора або енергоаудиторської компанії треба звернути увагу:

  • на наявність досвідчених виконавців з профільною освітою, якщо об’єкт складний до команди мають входити спеціалісти різних напрямків;

  • на наявність достатньої приладової бази;

  • дуже небажаним є варіант, коли основним видом діяльності енергоаудиторської компанії є продаж обладнання.

Розвиток енергоаудиту будівель в Україні

Чим дорожчими стають енергоресурси тим більше роботи з’являється в енергоаудитора. А отже якість енергоадита стає найбільш значимим показником, і задача держави, а особливо професіональних об’єднань, полягає в тому, щоб максимально сприяти підвищенню професійного рівня енергоаудиторів. Оскільки у перспективі це – енергонезалежність нашої держави.

Роль енергоаудиту повинна також зрости при виконанні робіт за бюджетні кошти, а також під час надання пільг та грантів на реалізацію енергоефективних проектів. Нажаль, можна відзначити, що кошти в енергоефективність іноді витрачаються зовсім неефективно.

Загалом давати якісь дотації чи преференції в енергоефективність можна лише за умови, якщо є енергоаудит до реалізації заходів, а також енергоаудит, що підтвердив би фактично досягнуту економію.

Щодо напрямків, які слід запровадити в професійному колі енергоаудиторів (принаймні в напрямку енергоаудиту будівель), то це:

  • єдині методичні рекомендації щодо проведення енергоаудиту та підготовки звіту (що дозволить легко порівнювати ефективність різних будівель і заходів в них);

  • база даних про будинки та споруди, а також матеріали та технології, які в них використовуються (дозволить значно скоротити час на збір попередніх матеріалів), до речі, така база могла б наповнюватися самими енергоаудиторами по результатам проведених обстежень;

  • база даних про енергоефективне обладнання та матеріали, а також їх вартість;

  • регулярні навчання та обмін досвідом, бажано з практичними прикладами.

bottom of page