top of page
ІСТОРИЧНА СТОРІНКА: винайдення термометра

Термоскоп Галілея

Італійський учений Галілео Галілей почав свої експерименти зі створення термометра близько 1592 р. (через 100 років після відкриття Колумбом Америки). Йому вдалося зробити різновид термометра, який складався зі скляної трубки і порожнистої кульки, що наповнювалися повітрям. Потім їх нагрівали, щоб розширити повітря усередині, після чого відкритий кінець трубки вміщували в яку-небудь рідину, наприклад у воду. Повітря в трубці в міру охолодження стискалося, і рідина піднімалася по трубці, прагнучи зайняти його місце. Зміни температури спричинювали підвищення або зниження рівня рідини в трубці. Таким чином, це був перший термометр, оскільки він вимірював теплоту.

У сучасному типі термометра використовується здатність рідини розширюватися і стискуватися. Рідину герметично запаюють у скляну кульку з прикріпленою до неї тонкою трубкою. Підвищення температури змушує рідину розширюватися і підніматися по трубці, зниження – стискатися і стікати вниз. Градуйована шкала на трубці показує нам температуру. Такий вид термометра вперше застосував близько 1654 року великий герцог Тосканський Фердинанд II. Шведський астроном Цельсій у 1742 р. запропонував стоградусну шкалу температур, за якою за 0° приймалася температура кипіння води, а за 100° – температура плавлення льоду.

Сучасну стоградусну температурну шкалу, що дістала назву шкали Цельсія, було запропоновано дещо пізніше. Як відомо, вона увійшла до широкого вжитку і використовується й нині. За нею температура плавлення льоду – 0°С, а кипіння води – 100°С. Тобто шкала Цельсія має його ім’я не цілком доречно. Є ще й інші температурні шкали - Кельвіна, Фаренгейта, Реомюра.

Шкали температур

bottom of page