top of page
Теоретичний блок

1. ЯВИЩЕ ПАРНИКОВОГО ЕФЕКТУ В АТМОСФЕРІ

Згідно з дослідними даними, концентрація СО2 в атмосфері за 140 років збільшилася з 0,027% до 0,033% і продовжує рости. За прогнозом концентрація вуглекислого газу в атмосфері до 2050 р. може скласти від 0,04 до 0,05%, що може призвести до підвищення середньої температури земної поверхні і нижніх шарів атмосфери на 10°С і підйому рівня океану за рахунок танення полярних льодів на 1,5 м. Подібне явище пов’язане з так званим «парниковим ефектом».

Головний внесок у формування парникового ефекту вносять водяна пара і вуглекислий газ, що містяться в атмосфері. Відомо також, що спектр поглинання атмосфери у вікнах прозорості визначається не тільки впливом вуглекислого газу, але і таких газових компонентів, як озон, фреони і багато інших, включаючи й аерозолі.

Істотний вплив на зміну клімату на Землі може зробити і збільшення кількості пилу в атмосфері, особливо дрібнодисперсних аерозолів у стратосфері, що можуть зберігатися там від декількох місяців до 1- 2 років. Нормальний шар стратосферного аерозолю складає масу порядку 0,2 млн. тонн. При великих вулканічних виверженнях у стратосферу можуть виноситися десятки мільйонів тонн пилу. Дрібнодисперсні стратосферні аерозолі, збільшуючи альбедо атмосфери, приводять до ефекту її охолодження. Багато дослідників пояснюють цим минулі похолодання клімату.

Існує думка, що 2-3оС – це несуттєво. Нехай буде трішки тепліше, кому від цього погано? Нажаль, 2-3оС – це зовсім не мало, оскільки мова йде про усереднену температуру по всій планеті Земля. Підвищення за рік середньої температури повітря на 2оС призведе до збільшення тривалості вегетаційного періоду і, відповідно, теплого періоду на 20 днів. Конкретно «на місцях» 2оС можуть означати набагато більше: в Арктиці, наприклад, до кінця століття температура повітря може підвищитися на 10-12оС. Відповідно, тривалість теплого періоду може зрости на 100-120 днів, тобто майже на сезон. Такі зміни є катастрофічними для цього регіону. Для арктичних екосистем є дуже важливим, аби глобальна температура не підвищувалася більш ніж на 1,5оС.

Головна різниця між 2оС і 3оС або й більше – це частота і тривалість посушливих періодів та охоплення ними величезних територій. За 2оС – лише 500 млн., а за 3оС – вже 3 млрд. людей, або третина майбутнього населення планети, страждатимуть від нестачі води.

Основною причиною росту концентрації вуглекислого газу в атмосфері є спалювання викопного палива для виробництва енергії. У такий спосіб виробляється більше 90% енергії, споживаної людиною. Щорічно людство спалює таку кількість викопного палива, яка створювалася природою більш ніж за мільйон років.

Як нам залишитись в межах вуглецевого бюджету?

2. ЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ВУГЛЕЦЕВИЙ СЛІД

Термін «екологічний слід» був введений в обіг у 1992 році канадським професором Вільямом Різом. Це доволі складний показник, яким обраховують площу поверхні Землі та кількість ресурсів, що потрібні одній людині або цілій країні для нормального існування. Зазвичай, виявляється, що кожна людина, яка живе в більш-менш заможній країні, споживає в 2-3 рази більше, ніж їй може дати планета Земля.

Таким чином, екологічний слід – це міра потреб людини у екосистемах планети.

Було вирахувано так звані екологічні межі, які дозволяють природі підтримувати людську діяльність в рамках існуючого способу життя. Екологічний слід виражається у «глобальних гектарах». Він становить 2,2 га на одного мешканця планети. Якщо всі мешканці світу будуть використовувати більше норми, нам знадобиться ще одна планета.

Вуглецевий слід – це міра парникових газів, що виділяються в процесі виробництва, використання та утилізації продуктів і послуг. Показник «вуглецевого сліду» являє собою огляд всіх парникових газів, що виділяються у ході тієї чи іншої діяльності. Етап виробництва охоплює всі процеси – від вилучення сировини з землі до потрапляння товару на полицю магазину (після реалізації товару його упаковка потрапляє в розряд відходів і процес її утилізації теж повинен бути врахований).

Вуглецевий слід складається з прямих та опосередкованих викидів. Прямі викиди – це кількість СО2 або інших парникових газів, яка викидається у атмосферу з території певного підприємства, країни, домогосподарства тощо. Також сюди входять показники спожитого тепла та електроенергії.

Для окремої людини прямі викиди вираховують визначаючи скільки поїздок здійснює людина на тому чи іншому виді транспорту, скільки газу або вугілля необхідно витратити для обігріву житла, скільки використовується електроенергії для роботи електроприладів.

Опосередковані викиди – кількість СО2 або інших парникових газів, які викидаються у атмосферу у процесі виробництва та транспортування продукції, яку використовує певна людина, підприємство, країна.

Для спрощення розрахунків кількість викидів усіх парникових газів перераховують у еквівалент СО2е, тобто розраховують кількість СО2е у тоннах.

Допустиме річне навантаження на довкілля – 3 тонни СО2е (це маса слоненя). У середньому в Європі вуглецевий слід однієї людини становить 15 тонн (як 2 дорослих слона).

Розрахунок викидів вуглекислого газу у домашньому господарстві

Статистична довідка. Відомо, що за середньої температури зовнішнього повітря 1°С, на опалення 1 кв.м площі будівлі витрачається близько 0,123 куб. м природного газу (для більшості будинків - за нормами 90 років) за добу (за місяць ≈ 3,7 куб.м).

За умови використання автономної газової котельні (колонки) на обігрів 1 кв.м площі приміщення витрачається приблизно 0,074 куб. м природного газу за добу (за місяць ≈ 2,21 куб.м).

Мешканець європейської країни викидає в повітря в середньому близько 10 т вуглекислого газу на рік; мешканець Індії – 1 т вуглекислого газу на рік.

Щоб дійти до кліматично нейтрального способу життя, необхідно скоротити викиди вуглекислого газу до 3 т на рік.

Таблиця 1

Питома кількість викидів вуглекислого газу в залежності від виду палива

bottom of page