top of page

2.12. Смітники та сміттєві полігони

Діяльність людини зумовлює утворення твердих відходів. Газоподібні і рідкі відходи швидко поглинаються природним середовищем, на відміну від них, тверді відходи асимілюються десятки і сотні років. Місця складування твердих відходів займають великі території.

За походженням відходи поділяють на такі групи:

  • побутові – тверді відходи, які не утилізуються в побуті (предмети побуту і харчові продукти не придатні для використання);

  • промислові – залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворюються при виробництві продукції;

  • сільськогосподарські – відходи сільськогосподарського виробництва;

  • будівельні – відходи, які утворюються при будівництві і виробництві будівельних матеріалів;

  • радіоактивні – радіоактивні речовини і матеріали, які утворюються при роботі ядерних реакторів, при виробництві і застосуванні радіоактивних ізотопів;

  • відходи споживання – вироби, які втратили свої споживчі властивості в результаті зносу.

Побутове сміття — фракція твердих відходів, яка утворюється в комунальному господарстві міст та інших населених пунктів.

Тверді побутові відходи (ТПВ) - відходи, які утворюються в процесі життя і діяльності людини і накопичуються у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах

До твердих побутових відходів відносять картон, газетний, пакувальний або споживчий папір, всіляку тару (дерев'яна, скляна, металева); предмети та вироби з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси, текстилю та інших матеріалів, що вийшли з ужитку або втратили споживчі властивості; зламані або застарілі побутові прилади, - сміття, а також сільськогосподарські та комунальні харчові відходи.

Знешкодження відходів – це зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічних, фізико–хімічних чи біологічних методів оброблення.

Найбільш поширеними в Україні є подрібнення, поховання відходів на полігонах і звалищах, компостування і спалювання.

1. Тверді побутові відходи можна подрібнювати і видаляти в каналізацію. Для дрібнення використовують дробівки. Подрібнені ТПВ знезаражуються разом із стічними водами на міських очисних спорудах. Цей метод ефективніший ніж збирання і вивезення ТПВ.

2. Поховання відходів – це остаточне розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах таким чином, щоб шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини не перевищував встановлених норм. Поховання здійснюють у спеціально відведених місцях, наприклад на полігонах ТПВ.

Полігони твердих побутових відходів – це природоохоронні споруди, які призначенні для складування ТПВ і забезпечують захист атмосфери, ґрунтів, підземних і поверхневих вод від забруднення, запобігають поширенню патогенних мікроорганізмів за межі площадок складування і забезпечують знезараження відходів біологічним способом.

Найбільші площі під полігони зайняті в Дніпропетровській — 140 гектарів, Донецькій — 330, Одеській — 195, Запорізькій — 153, Луганській області — 129 гектарів.

В Україні налічується 655 офіційних сміттєзвалищ, з яких тільки 140, - це полігони ТПВ, що можуть вважатися придатними для видобутку та використання звалищного газу.

Переважна більшість звалищ працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас полігони є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод. Практично ні на одному з них не знешкоджується фільтрат. Майже усі полігони потребують невідкладної санації та рекультивації. Не вирішуються питання створення нових полігонів. Половина полігонів побутових відходів приймає промислові відходи. Крім того, у багатьох містах триває процес утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів.

3. Компостування це складний аеробний біологічний процес, який супроводжується виділенням тепла і утворенням гумусу. Основою компостування є процес амоніфікації під впливом аеробних бактерій. Компостування здійснюють на ділянках біля полігонів.

4. При використанні технології спалювання ТПВ утворюються шлак й летюча зола, а також димові гази. Через підвищений вміст у шлаку важких металів його досить важко утилізувати. Попереднє сортування зменшує кількість шлаку та золи.

Сортування сміття (відходів) - процес, при якому відходи поділяються на різні елементи. Сортування відходів може відбуватися вручну в побуті за допомогою схеми роздільного збору, або автоматично розділятись в місцях відновлення матеріалів або системах механічного біологічного очищення. Сортування відходів також відбувається у місцях переробки сміття.

Сміттю нині присвячена ціла галузь науки - гарбологія (від англійського garbage - «сміття»). Якщо висловитись простіше - це сміттєлогія або ж сміттєзнавство. Тут вивчають сміттєві відходи та методи їх утилізації.

15 листопада - Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної переробки.

В Україні сміттєві цифри вражаючі: кожен українець у середньому викидає в рік 250 кг сміття. В сумі по країні викидається 10 млн. тонн відходів, тому 4% всієї української території відведено під звалища.

За оцінками експертів, потенціал українського «сміттєвого» ринку оцінюється в 1,25 $млрд. Майже всі побутові відходи в Україні захоронюють на полігонах.

Проблема побутового сміття по-українськи

Якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю побутових відходів Україна не відстає від середньоєвропейського показника. Поступово наша країна перетворюється на смітник. Лише за 2015 рік українці викинули 12,5 млн. тон сміття: 95% відходів вивезено на смітники та полігони, отже, лише 5% українського сміття продовжує «життя після смерті».

Близько 160 тисяч гектарів землі в Україні зайнято під смітники. Шість тисяч переповнених сміттєвих полігонів і десятки тисяч нелегальних смітників становлять небезпеку для природи й людей. Модуль техногенного навантаження на одиницю площі нашої країни становить 41 391 тонна на км2, відповідно на одного жителя - 480 тонн. Це позамежні цифри. Україна - одна з найбільш забруднених і екологічно напружених країн світу.

Порівняння з передовими країнами світу просто некоректне, оскільки в них утилізація промислових відходів здійснюється на 65-80% поточного виходу. Надію вселяє той факт, що ще років 15-20 тому ситуація в більшості країн була приблизно такою самою, як сьогодні в Україні: відходи в основному відправляли на смітники, полігони для поховання або спалювали. Людство дійшло висновку, що потрібно принципово змінювати підхід до побутового сміття.

Сегрегація (розділення) відходів - поділ відходів на сухі та вологі. Сухі відходи включають папір, картон, скло, бляшанки тощо. Вологі відходи, в свою чергу, включають органічні відходи, такі як шкірки від овочів, залишки їжі тощо.

Незважаючи на статтю 5 Закону України «Про відходи», у якій говориться, що основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є «пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства» за прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в Україні, без перебільшення, наближається до критичної, адже переробкою відходів у нас майже не займаються.

Проблема утилізації сміття в Кременчуці

Єдиним офіційним сміттєзвалищем ТПВ у Кременчуці є Деївське сміттєзвалище, яке знаходиться на Деївській горі.

Деївська гора не лише найвища точка Кременчуцького регіону. Це - територія міського «дна». На Деївській горі з 1960-х рр. розташоване Кременчуцьке міське сміттєзвалище, що може приймати відходи 4 класу небезпеки. Майже 50 років сюди звозять увесь непотріб, звалюючи його просто у землю.

Щороку Кременчуцьке КП «КАТП-1628» вивозить на Деївське звалище понад 450 тис. м³ твердих побутових відходів. Програмою роздільного збирання побутових відходів охоплено всі кременчуцькі багатоповерхівки та 75% приватних садиб (принаймні, так звітується влада).

Веб-квест  "Королівство кривих дзеркал"

bottom of page