top of page

3.5. Аналіз втрат тепла в будинку

Ми живемо в прохолодному кліматі і тому змушені вишукувати штучні методи збереження тепла.

Проблема енергозбереження полягає не тільки в тому, щоб зберегти це тепло, а і як доставити достатньо теплоти кінцевому споживачеві з мінімальними втратами. Українські стандарти передбачають комфортну температуру всередині приміщень не нижче 18-20°С. На жаль, велика кількість будинків старої забудови, що мають дуже низьку енергоефективність та недосконалі тепломережі, створюють низку економічних і технічних проблем, що значно утруднюють підтримання комфортної температури в житлових приміщеннях.

У теплопостачанні основна проблема полягає не лише в тому, як подати достатньо тепла споживачам, а й у тому, як його зберегти.

  • На картці «Мій дім» зробити аналіз втрат тепла в будинку (типовий не утеплений український будинок).

  • Поміркуйте, від яких об’єктів у будинку з’являється тепло.

На малюнку наведено цифри, які кількісно характеризують втрати тепла в бюджетних установах (типові, без утеплення) - найбільші втрати тепла відбуваються через стіни.

На поданому малюнку не вказано втрати тепла через двері будинку. Але варто пам’ятати, що через двері, які погано зачиняються або взагалі залишаються відчиненими, також втрачається значна кількість теплової енергії. Відчинені двері під’їзду багатоповерхового будинку призводять до 6-10% додаткових витрат теплоти.

У приміщеннях тепло втрачається двома способами:

  • протяг (інфільтрація через щілини), внаслідок чого тепле повітря видувається з приміщення, а натомість надходить холодне;

  • передача тепла у довкілля від внутрішнього повітря приміщення до зовнішнього повітря.

  • Цегляна стіна будинку завтовшки 510 мм з 1 кв. м своєї поверхні втрачає у довкілля до 40 ккал теплоти за годину (за температури довкілля –20°С і температурі внутрішнього повітря +18°С). За 6 місяців опалювального періоду втрати теплоти з 1 кв. м такої стіни становитимуть близько 180 000 ккал.

  • Для отримання такої кількості теплоти необхідно спалити до 26 куб. м природного газу.

  • Цегляна стіна завтовшки 250 мм з шаром пінополістиролу або мінеральної вати завтовшки 100 мм за тих самих умов з 1 кв. м своєї поверхні втрачає у 2,6 рази менше теплоти.

Нормативні значення комфортних умов у житловому приміщенні. Оптимальна температура повітря у квартирі нормована згідно з державними будівельними нормами (ДБН) «Житлові будинки» температура внутрішнього повітря:

  • у житлових кімнатах - +20°С;

  • у спальнях - +20°С;

  • на кухні - +18°С;

  • у ванній кімнаті - +25°С;

  • у вбиральні - +20°С.

Збільшення температури у приміщеннях вище нормативів на 1°С збільшує витрати теплоти на 4…8%. Бажано встановити в кімнатах термометри, стежити за їх показниками і своєчасно регулювати температуру за рахунок зміни режиму роботи опалювальних приладів за допомогою терморегуляторів, які забезпечуватимуть у кожній кімнаті ту температуру, яку їм запрограмували.

За тривалої відсутності слід зменшити опалення до мінімуму, а ще краще – поставити термостат у позицію захисту від розморожування системи (цю позицію зазвичай виділено позначкою «*»). За відсутності від одного до двох днів виставте температуру на 15°С, при дещо довшій відсутності – на 12°С.

У нічний час рекомендується за можливості знизити кімнатну температуру. Це одночасно економить кошти та зберігає довкілля і власне здоров’я.

На малюнку представлено аналіз втрат тепла в будинку у цифрах. Значні втрати відбуваються за рахунок утворення містків холоду, так званих термальних мостів, які можуть стати причиною утворення точки роси, що негативно впливає як на мікроклімат приміщення так і на саму будівлю.

bottom of page