Аналіз особливостей теплового потоку з надр на території України виявив досить чітку залежність його інтенсивності від історії тектонічного розвитку того чи іншого структурного елементу. Інтенсивність теплового потоку максимальна на ділянках, де здійснювалася тектономагматична активізація в період між мезозойською і кайнозойською епохами геологічного розвитку нашої планети, що відбувалася близько 100 млн. років тому, а також на ділянках, які в той же період піддалися поверхнекоровому нагріванню.

Залежно від місця розташування джерела петрогеотермальної енергії змінюється і інтенсивність тепла, яке можна з нього отримати. За ступенем перспективності використання петрогеотермальної енергії в Україні виділяють 4 класи територій:

• високоперспективниі (технічно доступні, технологічно придатні до видобутку та економічно вигідні для використання);

• реально перспективні (технічно доступні, але економічна доцільність їх використання можлива при удосконаленні технологій видобутку);

• потенційно перспективні та малоперспективні (технічна доступність та економічна доцільність освоєння і використання яких можлива тільки за умови розробки нових технічних засобів і технологічних методів вилучення).

При сучасній технології вилучення тепла гідротермальних ресурсів економічно обґрунтованими є системи з глибиною свердловин до 3 км.