Предметний сайт
ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №7
м.Кременчука Полтавської області
та енергоменеджменту
Хайчіна Ю.М.
Розглядаючи усі переваги утворення та функціонування Дніпровського каскаду, не можна оминути екологічні та техногенні проблеми, що вважаються химерами на воді.
Екологічні химери
1. Виникнення мілководь. Із-за розвитку каскадів значно збільшуються зони мілководдя, які можуть займати від 5 до 39% площі водосховищ. Ці зони характеризуються уповільненими течіями, зниженням турбулентного перемішування, більшим прогріванням. Все це спричиняє інтенсивне відкладення на дно органічної маси відмерлих рослин, замулення, зменшення глибини, що може призвести до переходу цих ділянок у болото.
2. Руйнування берегів. Берегова лінія Дніпровських водосховищ - це абразійно-ерозійні береги, що потребують закріплення. Внаслідок руйнування берегів вже втрачено 617 га землі. За останні 35 років у водосховища надійшло більш 337 м3 продуктів руйнування берегів.
При створенні водосховищ порушується динамічна рівновага й починається переформування берегів - розмив, оповзання або акумуляція відкладень.
У цілому по мірі збільшення віку водосховищ переформування берегів зменшується, утворюється стійкий профіль берега. Однак зміна водогосподарських функцій і режиму водосховища може знову викликати переформування берегів.
3. Підтоплення земель. При створенні водосховищ змінюється режим, а іноді й загальний напрямок руху підземних вод, виникають нові водоносні горизонти, які до підпору були сухими. У зонах водосховищ відбуваються процеси підтоплення та затоплення земель. На незахищених масивах у зонах впливу водосховищ Дніпра площі підтоплених земель становлять 90 тис. га, а на незахищеному мілководді - близько 133 тис. га. З цими процесами пов'язані такі явища як трансформація земель, деградація рослинного і тваринного світу, замулення та заболочення, ефтрофікація водойм.
Підтоплення починається із моменту заповнення водосховища при підйомі ґрунтових вод до 1-1,5 м й вище від поверхні. Коли ґрунтові води досягають шару, в якому знаходяться корені рослин, у ньому створюється додаткове зволоження, що погіршує аерацію. В результаті часто територія заболочується.
4. Забруднення. Водосховищах Дніпра зазнають значного техногенного навантаження. Вони акумулюють не лише запаси води, але й усі забруднення, які надходять із площі водозабору. При їх каскадному розташуванні чинники, які раніше визначали природний режим, тепер впливають лише на верхнє - Київське водосховище.
Найбільше забруднені водосховища Дніпровського каскаду біогенними, органічними і поверхнево-активними речовинами, нафтопродуктами, фенолами, пестицидами, важкими металами та ін. За одночасного вмісту у воді великої кількості органічних речовин та амонійного азоту утворюються сильнодіючі токсичні речовини.
Одним із основних забруднювачів водних об'єктів є нафтопродукти. З тієї кількості їх, що потрапляє у воду, близько 40% залишається у воді у вигляді емульсії і стільки ж осідає на дно, а 20% утворюють на поверхні води плівку, яка погіршує аерацію води. Крім цього адсорбовані донними відкладеннями нафтопродукти відокремлюють фауну і флору дна від іншої частини водосховищ і стають причиною вторинного забруднення води.
Так, у Каховському водосховищі вміст нафтопродуктів іноді перевищує ГДК для питної води у 3-4 рази, а найбільша їх кількість - у нижньому б'єфі Київського, середній та нижній частині Дніпродзержинського водосховищ (у 4-6 разів). Нафтопродукти, особливо ароматичні вуглеводні, є токсичними для організму людини, негативно впливають на серцево-судинну і нервову системи.
Велику небезпеку становлять й пестициди. Найбільше їх міститься у донних відкладеннях Дніпровського та Каховського водосховищ.
Важкі метали (Fe, Cu, Zn, Ni, Pb, Cd, Mn, Cr та ін.) - одна з основних груп хімічного забруднення водосховищ. На відміну від органічних речовин, які певною мірою піддаються деструкції, важкі метали лише перерозподіляються між окремими ланками водних екосистем (вода, донні відклади, біота).
Техногенні химери
Створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій з великими водосховищами хоча зменшує небезпеку затоплення територій під час повеней, проте створює небезпеку катастрофічного затоплення при прориві дамб цих водосховищ.
Затоплення прибережних територій з розташованими на них населеними пунктами, господарськими об'єктами може наступити в результаті руйнування гідротехнічних споруд (гребель, дамб, перемичок), розташованих вище за течією річки, або системи іригаційних споруд в зрошуваних районах. Основні вражаючі фактори гідродинамічних аварій, пов'язаних з руйнуванням гідротехнічних споруд, - хвиля прориву і затоплення місцевості.
Дніпровський каскад гідростанцій несе в собі смерть не лише Україні, а й цілому світові... Ми живемо на бомбі сповільненої дії, хоча МНС запевняють, що прорвати будь-яку з дніпровських дамб зможе лише вибух ядерної бомби.
Екологи запевняють, що Чорнобильська аварія – не все, на що здатна Україна..! Дніпро на території України перетворено в потужну перешкоду з військової точки зору. В наш час повільно ушкоджується цілісність греблі, тому, що термін експлуатації залізобетонних конструкцій минув. Процесу ушкодження сприяють техногенні землетруси від неподалік розташованих кар’єрів з добування залізної руди. При порушенні цілісності дамби, наслідки можуть бути трагічними та великомасштабними. Дніпровський каскад – це небезпечний об’єкт на планеті, який у разі військової загрози може завдати значної шкоди життю людей та збитків державі в цілому, яку у сучасному світі називають екологічно-техногенною небезпекою.
Наведемо лише декілька прикладів, які не прогнозують нам щасливого майбутнього.
Руйнування Київського водосховища може призвести до всесвітньої екологічної катастрофи. За словами керівника незалежної міжнародної групи вчених з питань прогнозування наслiдкiв катастроф i надзвичайних ситуацій Василя Кредо, Дніпровський каскад – похилий крутоперепадний об’єкт. Якщо в наслідок навіть не надто сильного землетрусу постраждає Київська ГЕС, то земляна гребля, аварійність якої сьогодні сягає 93%, буде знищена. На столичні райони Оболонь та Троєщину, а в результаті і на всю Україну, хлине радіоактивне цунамі з води Київського моря.
Після 1986 року, на думку Кредо, у Київське водосховище потрапила неймовірна кількість радiонуклiдiв, що були змиті опадами iз радiацiйно забруднених територій Бiлорусi, Росiї та України й поступово накопичилися у придонному мулi. Висока аварійність Київської греблі дає підстави вважати Київське море найнебезпечнішим об’єктом всієї земної кулі. У разі руйнування греблі або дамби найвищого за течією Київського моря, радiонуклiди невiдворотно розтечуться всією Україною та врешті потраплять до Атлантичного океану. До того ж, в зонi затоплення опиняється найпотужнiша у Європi Запорiзька АЕС iз шiстьма реакторами-мiльйонниками. Отже, каскад реально загрожує всьому свiтовi екологiчною (а можливо, i ядерною) катастрофою небувалого масштабу. На відновлення території, по якій пройде цей мул, буде необхідно мінімум тисячу років. У випадку прориву Київської греблі, 27 українських міст буде знищено.
Для Черкащини ж найнебезпечнішою є Канівська дамба. Канівська дамба заввишки 25 метрів. На переконання черкаських МНСників, в наших умовах не можливо створити хвилю, яка б могла її накрити, а прорвати дамбу зможе лише ядерна бомба.
Вчені стверджують, що руйнування греблі може відбутися через: поступове старіння споруд; акт диверсії; потужний вибух неподалік дамби (наприклад, складів боєприпасів, падіння літака, супутника, метеорита, іншого штучного чи природного об'єкта, причому не обов'язково на дамбу, може й просто у водосховище неподалік від неї); землетрус; зсув ґрунту.
Два з половиною кубічних кілометри води вивільниться, якщо її прорве. Вода хлине на місто, затоплюючи дорогою усі прибережні села. На території області буде підтоплено близько 223 кілометрів прибережної території, а в самих Черкасах – 14,6 кілометри. Під водою опиняться Сокирне, Канів, Золотоноша та мікрорайони Черкас – Дахнівка і Митниця. Область втратить автомобільні та залізничні дороги.
Дорогою до Черкас, на кожному повороті русла Дніпра, хвиля втрачатиме швидкість і потужність. Останньою перепоною хвилі на шляху до міста стане Черкаська дамба, де для проходу вода матиме лише 1 кілометр під мостом. Для того щоб дійти до міста, хвилі вистачить максимум 4-х годин.
Гідротехнічні захисні споруди Кременчуцького водосховища відпрацювали свій ресурс і потребують термінового ремонту. Інакше існує небезпека прориву захисних гребель і затоплення багатьох населених пунктів і угідь Черкаської, Полтавської та Кіровоградської областей.
Сьогодні гідротехнічні споруди захищають від затоплення та підтоплення близько 45 тис. гектарів сільськогосподарських угідь та 56 населених пунктів Золотоніського, Чорнобаївського, Черкаського, Чигиринського, Смілянського районів Черкаської області; Світловодського району Кіровоградської області; Глобинського і Кременчуцького районів Полтавської області.
Особливо активізуються руйнівні процеси на берегах водоймищ у період весняних повеней. На Кременчуцькому водосховищі поблизу Чигирина хвиля при швидкості вітру 20 м/с досягає висоти 3,5 метра. Така хвиля вдаряє об берег і руйнує його. Особливо руйнівні процеси відбуваються на правому березі від Боровиці і нижче Стецівки, на лівому березі – від Васютинців (Чорнобаївський район Черкаської області) і до впадання Сули в затоку, у верхів’ї водосховища – від Канева до Мошни.
Кременчуцьке водосховище – одне з найбільших в Європі. Створення Кременчуцького водосховища призвело до активізації хвильової абразії Дніпровських берегів. Щороку втрата земель на окремих ділянках становить від 4 до 10 метрів. Існує також загроза руйнування земель з інженерною та житловою забудовою.
