top of page
ГІДРОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА

З усіх видів геотермальної енергії мають найкращі економічні показники гідрогеотермальні ресурси. Гідротермальна енергія – це частина ресурсів геотермальної енергії, яка укладена в природні колектори і представлена природними динамічними носіями теплової енергії надр - геотермальними водами (вода, пар, пароводяні суміші).

Гідрогеотермальні ресурси, які використовуються на сьогодні практично, складають лише 1% від загального теплового запасу надр. Досвід показав, що перспективними в цьому відношенні варто вважати райони, в яких зростання температури з глибиною відбувається досить інтенсивно, властивості гірських порід дозволяють одержувати з тріщин значні кількості нагрітої води чи пари, а склад мінеральної частини термальних вод не створює додаткових труднощів по боротьбі із солевідкладеннями в устаткуванні.

Аналіз економічної доцільності широкого використання термальних вод показує, що їх варто застосовувати для опалення і гарячого водопостачання комунально-побутових, сільськогосподарських і промислових підприємств, для технологічних цілей, добування цінних хімічних компонентів тощо. Гідрогеотермальні ресурси, придатні для одержання електроенергії, складають 4% від загальних прогнозних запасів, тому їхнє використання в майбутньому варто пов’язувати з теплопостачанням і теплофікацією місцевих об’єктів.

Придатність теплоенергетичних вод, як джерела тепла, визначається насамперед енергетичним потенціалом, загальними запасами свердловин, хімічним складом, мінералізацією і агресивністю вод, наявністю споживача і його віддаленістю, температурним і гідравлічним режимами бурових свердловин, фільтраційною здатністю порід-колекторів, глибинами залягання водоносних пластів і їх характеристиками, можливістю утилізації відпрацьованих вод та ін. Термальні води характеризуються дуже багатьма факторами: мінералізацією, кислотністю, газовим складом, тиском, глибиною залягання, температурою.

Існує багато критеріїв, що визначають найбільш відповідні умови для накопичення та видобутку термальних вод, і згідно з якими робиться обґрунтування перспективності геологічного характеру. Це, наприклад, такі показники:

  • розрахункова вартість промислового освоєння гідротермальної енергії повинна бути близькою до вартості енергії, яку можна отримати в результаті використання традиційних джерел, наприклад, спалювання вугілля;

  • на перспективних ділянках повинні існувати умови для одночасної експлуатації 2 -х і більше горизонтів.

Потенційно перспективні термальні води можна отримати з свердловин глибиною 550-1500 м , де температура води на виході складає 40-60°С, а на глибинах до 2000 м - 90-100°С

Техніко-економічний аналіз показує, що при сучасній технології вилучення тепла гідротермальних ресурсів економічно обґрунтованими є системи з глибиною свердловин до 3 км. Тепловий потенціал 90% термальних вод на даній глибині не перевищує 100°С. При цьому переважним є гідротермальне теплопостачання, в результаті застосування якого заміна органічного палива більше, ніж при виробництві електроенергії.

Поліпшити ситуацію з теплопостачанням населення дозволить використання навіть слаботермальних вод (до 40°С), запаси яких у багатьох регіонах досить значні.

З точки зору наявності ресурсів гідротермальної енергетики проблем немає. Але рішення практичних завдань використання термальних вод в теплоенергетичних цілях сьогодні ускладнюється багатьма причинами, які можна звести до 2 - х груп: необхідність розробки безпечної, з точки зору екології, утилізації відпрацьованих вод (головним чином на основі зворотного закачування), а також високий ризик отримання свердловин з недостатньою водоспроможністю і пов'язане з цим подорожчання робіт. Таким чином, використання енергії геотермальних вод представляє поки ще певну складність, пов'язану зі значними капітальними витратами на буріння свердловин і зворотне закачування відпрацьованої води, створення стійкого до корозії теплотехнічного обладнання.

Гідрогеотермальний потенціал України

Згідно прогнозної регіональної оцінки геологів, ресурси термальних вод по Україні становлять:

  • фонтануючі родовища – 23 тис.м3 на добу з сумарною гідротермальною енергією 0,6 млн. Гкал на рік;

  • родовища, ресурси яких можна витягти насосним способом, - 137 тис. м3 на добу з сумарною енергією 2,14 млн. Гкал на рік;

  • родовища, ресурси яких можна витягати, підтримуючи пластовий тиск , - 27,166 млн.м3 із сумарною енергією 453 млн. Гкал на рік.

В Україні прогнозні експлуатаційні ресурси термальних вод за запасами тепла еквівалентні використанню близько 10 млн. т.у. п. на рік.

Найбільш сприятливі умови для отримання термальних вод існують в межах рівнинної частини Закарпаття. У цьому районі енергія підземних вод використовується вже відносно широко (у порівнянні з іншими регіонами України). Добові експлуатаційні можливості 8-ми геотермальних площ Закарпаття становлять близько 240 тис.м3 на добу термальних вод температурою близько 60°С, що дозволяє на їх основі освоїти насосним способом енергетичні теплові потужності близько 493 МВт.

Економічно обґрунтованим, на думку геологів, є використання термальних вод Берегівського, Косинського, Залузького, Тереблянського, Велятинського, Велико- Паладського, Велико-Бактянского та Ужгородського родовищ. Самими перспективними є родовища в Берегівському районі (Косинське і Берегівське), де з глибин 800-1300 м можна добувати води температурою 45-65°С. Сумарні запаси термальних вод цих родовищ становлять понад 50 тис.м3 на добу, а сумарні запаси теплової енергії, акумульованої в цих водах, еквівалентно близько 100 тис. т.у.п.

Кожна 3-тя - 4-та свердловина в Полтавській та Івано-Франківській областях може бути джерелом геотермальної енергії.

Для масштабного використання цього підтипу геотермальних ресурсів немає необхідності в попередній підготовчій роботі, окремій геологічній розвідці, бурінні промислових свердловин, вкладенні значних грошових коштів.

Окремі об'єкти геотермальної енергії можна побудувати вже зараз, використовуючи для цього нафтогазові свердловини, на яких припинено видобуток вуглеводнів, але існує можливість видобувати гарячу воду. Доцільно також налагодити видобуток і використання вуглеводнів та термальних вод одночасно.

У цілому ж найбільш перспективними районами можливого використання геотермальної енергії в Україні є Закарпаття, Крим, Передкарпаття, Полтавська, Харківська, Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області.

Мінімальна технологічно прийнятна для виробництва електроенергії при існуючих технічних можливостях температура гірських порід складає 150°С.

bottom of page