top of page
Дніпро – важливий індустріальний об'єкт

Дніпро має велике господарське значення. Річка є основним джерелом водопостачання України. На ньому розташовані могутні гідроелектростанції України. Дніпровська вода постачається на 4 атомні електростанції: Запорізьку, Південноукраїнську, Рівненську, Хмельницьку. Її безпосередньо використовують 4 теплові електростанції: Київська-5, Трипільська, Придніпровська, Запорізька.

Дніпро став надійним джерелом питної, технічної і поливної води для прилеглих до водосховищ територій та більш віддалених районів, зокрема, Криворіжжя, Криму, Донбасу і Харківщини.

Дніпровська вода за допомогою каналів і трубопроводів постачається до 2,2 тисяч сільських населених пунктів, 50 великих міст, 10 тисяч промислових підприємств, 1000 комунальних господарств, її п’ють 22 млн. жителів України. До дніпровського джерела води підключено 1,8 млн. га зрошувальних систем (при необхідності цю площу можна подвоїти). Сумарний щорічний об’єм водокористування сягає 15-20 км³, тобто майже третину стоку річки, який складає близько 54 км³.

За рахунок дніпровських водних ресурсів вирішуються проблеми водопостачання і зрошення ряду регіонів півдня та сходу України:

  • Канал Дніпро – Донбас: штучний водотік, що сполучає найбільші річки України Дніпро і Сіверський Донець. Почав функціонувати у квітні 1982 року. Канал виходить із Дніпродзержинського водосховища, дюкером проходить під річкою Оріль, йде по Дніпропетровській області, потім входить в Харківську область, де з'єднується з Орільським і Краснопавлівським водосховищами, які були побудовані для забезпечення безперебійної роботи каналу в разі аварії. Загальна довжина цієї ділянки каналу 194 км.

Нині на крупній рівнинній річці зведено шість високих і міцних гребель з гідроелектростанціями, шлюзами і водозливами, так званий Дніпровський каскад.

Майже пів-річки по довжині перетворилось на безперервний шести ступеневий каскад на 100-250 км в довжину і до 20-25 км в ширину водних плес – водосховищ.

На думку експертів, енергетична система України не зможе повноцінно функціонувати без ГЕС, незважаючи на те, що виробіток ними електроенергії становить лише 5-7% від загального її виробітку, оскільки вони виконують роль аварійного резерву потужності енергосистеми країни, а також є основним регулятором частоти та потужності енергосистеми України, тобто знімають пікове навантаження.

Якщо відмовитися від енергетичної послуги Дніпра доведеться двічі на добу (вранці та ввечері) вимикати з енергосистеми третину споживачів.

  • Орільський канал: щоб уникнути затоплення гирла р. Оріль при утворенні Дніпродзержинського водосховища її русло було штучно продовжене на кілька десятків кілометрів нижче і гирло виявилося в районі м. Дніпра;

  • Канал Дніпро - Кривий Ріг: канал у Дніпропетровській області України, споруджений для водопостачання промислових районів Криворіжжя;

  • Каховський магістральний канал (південний схід Херсонської області): штучний 130-кілометровий канал, споруджений у 1979 році для зрошування сільськогосподарських угідь та водопостачання сільських населених пунктів Херсонської і Запорізької областей. Свій початок бере з Каховського водосховища;

  • Краснознам’янська зрошувальна система: розташована на півдні Херсонської області (Скадовський і Голопристанський райони) і умовно поділяється на дві частини: з самопливним зрошенням (побудованим в 1956-1966 рр.) та з механічним підйомом води (побудована в 1976 р.). Водозабір самопливної частини системи здійснюється з Північнокримського каналу на 61-му кілометрі. Північнокримський канал дозволив в значній мірі вирішити водну проблему півострова (на той час).

З русла Дніпра, яке протікає територією України, в природному стані збереглося лише 100 км. Решта річки зарегульована каскадом дніпровських водосховищ. Загальна площа водного дзеркала - 6979 км², повний об’єм - 43,8 км³ води, що відповідно становить 94,7 і 90,8% до загальної кількості всіх великих водосховищ України.

bottom of page