Предметний сайт
ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №7
м.Кременчука Полтавської області
та енергоменеджменту
Хайчіна Ю.М.
Кременчуцька ГЕС входить до складу «Укргідроенерго», знаходиться у м. Світловодськ Кіровоградської області. Кременчуцька ГЕС стала першою станцією у пострадянському просторі, в якій був відсутній машинний зал, управління і регулювання процесами були повністю автоматизовані.
Кременчуцька ГЕС - третя ступінь Дніпровського каскаду, здана в експлуатацію у 1959 році і виконує особливу роль в енергетичному комплексі України, вона є швидкодіючим аварійним резервом потужності енергосистеми. Окрім цього, створення великого Кременчуцького водосховища відіграє значну роль у використанні зрошувальних систем півдня України.
Кременчуцька ГЕС має найбільше на Дніпрі водосховище. Його довжина 172 км, ширина у окремих місцях досягає 40 км, а середня глибина - 6 м. У створі гідровузла ширина долини Дніпра сягає 12 км. У середньому, щорічно станція виробляє 1506 млн. кВт×год. електроенергії.
Місцем спорудження Кременчуцької ГЕС ще з 30-х років ХХ ст. обрали дві на вибір вузькі ділянки Дніпра: одна поблизу с. Табурище Новогеоргіївського району, інша - біля м. Новогеоргіївськ (Кіровоградська обл.), зараз це Світловодськ.
Чому Кременчуцька ГЕС знаходиться на території Кіровоградської області?
Зараз на карті Ви не знайдете Новогеоргіївського району. Він був створений у 1923 році на території теперішньої Світловодщини.
У 1925 році Новогеоргіївський район було приєднано до Кременчуцької округи. У 1928 році Новогеоргіївський район було укрупнено шляхом приєднання до нього частини ліквідованого тоді Крюківського району. Станом на 1928 рік Новогеоргіївський район включав 70 населених пунктів і складався з 20 сільрад.
У 1932 році Новогеоргіївський район увійшов до Харківської області. З 1937 року Новогеоргіївський район включено до складу новоутвореної Полтавської області. У 1939 році Новогеоргіївський район передано новоствореній Кіровоградській області. З 1962 року по 1969 рік район існував під назвою Кремгесівський, а з 1969 року Кремгесівський район перейменовано на Світловодський.
Дослідження території для розташування майбутнього фундаменту бетонної греблі, приміщення ГЕС та дамби показало, що поблизу с. Табурище в основі ґрунту залягає потужний монолітний шар граніту до 16-18 метрів завтовшки, а біля м. Новогеоргіївська дамбу та греблю довелося б «ставити» на м’які лесові відкладення. Тож розвідана гранітна підошва для майбутньої ГЕС поблизу с. Табурище відіграла значну роль у виборі місця її розташування, але не головну. Бралися до уваги й інші розрахунки.
Будівництво ГЕС було розпочато в травні 1954 року. Протягом 1954-1957 рр. створено комплекс підсобних промислових підприємств – склади, гаражі, кар’єри, каменедробильне і бетонне господарство, під’їзні шляхи, ЛЕП та інше.
Кременчуцька ГЕС стала всесоюзною ударною будовою.
21 серпня 1957 року будову відвідав Перший секретар ЦК КПРС, Голова Ради Міністрів СРСР М.С. Хрущов.
Хронологія будівництва Кременчуцької ГЕС
15 грудня 1959 року о 18 год. 6 хв. другий агрегат гідроелектростанції підімкнули до системи «Дніпроенерго», 25 грудня дав промисловий струм третій агрегат, а 29 грудня почав працювати четвертий.
31 березня 1960 року о 18 год. 12 хв. п’ятий агрегат Кременчуцької ГЕС дав країні промисловий струм., а 29 квітня 1960 року - шостий агрегат. Кременчуцька ГЕС почала працювати на половину своєї проектної потужності.
До травня 1960 р. було повністю закінчено монтаж закладальних частин на всіх 12 агрегатах, зібрано робочі колеса 7, 8 і 9 турбін, а також встановлено статори на двох наступних агрегатах.
31 травня о 23 год. 30 хв. дав промисловий струм сьомий агрегат станції, а в серпні 1960 р. будівельники поставили під навантаження восьмий і дев’ятий агрегати Кременчуцької гідроелектростанції.
16 вересня о 22 год. 30 хв. почав працювати десятий агрегат гідровузла.
30 жовтня 1960 р. всі електромонтажні роботи по 11–му та 12–му агрегатах були повністю закінчені, а генератор підготовлений до ввімкнення в загальну мережу і 31 жовтня о 1 год. 30 хв. ночі сприйняв промислове навантаження.
Кременчуцька ГЕС почала давати струм на повну потужність на два роки раніше встановленого строку.
29 липня 1962 року колектив гідробудівників урочисто відкрив Кременчуцьку ГЕС – найважливіший енергетичний вузол Дніпровського каскаду. Колектив будівельників гідроелектростанції разом з вченими і проектувальниками вніс значний вклад в освоєння і впровадження нової техніки та прогресивної технології, що дало змогу значно скоротити строки і знизити вартість будівництва при одночасному збільшенні її потужності з 450 до 625 тис. кВт.
ВОДЯНИЙ ГІГАНТ І МИСТЕЦТВО
У 1956 році на будівництві Кременчуцької ГЕС побував видатний кінорежисер і письменник Олександр Довженко, а через два роки тут знімались окремі кадри «Поеми про море». Натхненну працю будівників гідроелектростанції оспівували у своїх творах письменники та поети. Перед зодчими ГЕС виступали: українські письменники Олесь Гончар, Олександр Корнійчук, Андрій Малишко, Ванда Василевська та інші.
Відомий український поет Павло Тичина, який гостював тут влітку 1957 року, в одному з своїх віршів писав:
«Чуєш, як в серце епоха торкає?
Думка одна тут – а тисячі рук.
Ось де ця думка оформлень чекає!
Ось де глибинне пізнання наук.
Хмарки нехай – бо летять куди вгодно,
Що в них цікавого? Ти їх облиш!
Ми ж тут будуєм усі всенародно
Чудо таке, що й не снилось раніш…»
Сьогодення найважливішого енергетичного вузла
Кременчуцька ГЕС – найпотужніша складова у каскаді Дніпровських гідровузлів. Вона - другий за величиною енергетичний гігант. ГЕС бере участь в покритті пікової частини графіку навантажень, є швидкодіючим аварійним резервом потужності енергосистеми; працюючи в режимі синхронного компенсатора, є досить великим джерелом реактивної потужності, підтримуючи відповідний рівень напруги на шинах своєї підстанції, де з’єднуються Північна, Дніпровська і Центральна енергосистеми. Їй належить особливе місце у комплексному використанні енергетичних ресурсів Дніпра.
На думку енергетиків, тільки завдяки використанню потужностей ГЕС у скрутний економічний період становлення та розвитку нашої держави, вдалося запобігти розвалу енергосистеми України.
Сьогодні безперебійну роботу гідроелектростанції забезпечують майже 300 її працівників. Із початку введення в експлуатацію Кременчуцької ГЕС тут вироблено майже 70 млрд. кВт×год. електроенергії.
Щороку підприємство має відремонтувати 3 гідроагрегати. Якщо врахувати, що їх 12, то кожен агрегат ремонтується один раз на 4 роки. Агрегати та обладнання Кременчуцької ГЕС старіють та зношуються. Для ефективного функціонування найбільшого гідропотенціалу каскаду Дніпра необхідні значні інвестиції не лише на ремонт але й на модернізацію обладнання та технологій!
Електроенергія, вироблена на Кременчуцькій ГЕС (як і на будь-яких інших ГЕС України), надходить на підприємство з оптової торгівлі (Енергоринок). Тарифи ж встановлюються державою – НКРЕ (національною комісією з регулювання електроенергії). Зароблені гроші витрачаються на чисельні ремонти та реконструкції, заміну окремих деталей та інші роботи, без яких безперебійна та надійна робота гідроелектростанції неможлива. Але, ГЕС потребує значних капіталовкладень у капітальні ремонти та модернізацію обладнання, без яких рівень небезпеки від могутнього водяного гіганта рівний ефективному значенню існування ГЕС.
