top of page
Сучасні утеплюючі матеріали

Теплоізоляція - це уникнення або скорочення переходу тепла із приміщення назовні.

Коли йдеться про стіни, то тепло втрачається, в основному, шляхом теплопровідності у матеріалах. Тому метод ізоляції передбачає зміцнення існуючої стіни матеріалом, що не є провідником.

Нам потрібен матеріал, що не проводить тепло. Найкращий ізолятор - це вакуум, який запобігає контакту між атомом матеріалу і атомами повітря. Але абсолютного вакууму на Землі немає, його створюють лише в умовах спеціальних наукових дослідів.

Метою ізоляційного матеріалу має бути, наскільки це можливо, наближення до стану вакууму.

Ефективний ізоляційний матеріал повинен мати малу питому вагу. Кожен матеріал має різний ізоляційний ефект, який залежить від його характеристик.

Для визначення характеристик ви можете звертатися до маркування виробників або до довідників.

Розглянемо ізоляційні властивості різних матеріалів. Визначити ефективність ізоляційного матеріалу можна за допомогою теплового опору R.

Для прикладу припустимо, що нам необхідна стіна з тепловим опором R=5 м2°С/Ватт.

Малюнок показує, яка товщина матеріалу потрібна для досягнення бажаного показника.

Види ізоляційних матеріалів

Існує три основних види ізоляції.

Вовна/вата - іноді її називають ковдрою або стьобаною ізоляцією - продається у м'яких рулонах або плитах /матах різноманітної товщини. Найбільш типовий варіант - мінеральна вата,зроблена зі скла або мінерального волокна. Це стандартний матеріал для ізоляції порожнього горища, також часто використовується для ізоляції тонких стін і під дерев'яною підлогою. Доступні також інші матеріали, наприклад натуральна вовна.

Безпека праці. Необхідно використовувати захисну маску та рукавиці, коли працюєте з мінеральною ватою!

Сипуча ізоляція - сипучий матеріал, зроблений із гранул, корка, вермикуліту, мінеральної вати або волокон целюлози, продається у мішках. Він звичайно засипається між балками для ізоляції простору даху. Завдяки своїй еластичності є ідеальним варіантом для горища із кутами і перепонами, або там, де відстань між балками є різною.

Безпека праці. Ізоляція, що вдувається, зроблена із вогнестійких волокон целюлози, перероблених газет або мінеральної вати. Повинна встановлюватися лише професіоналами, які будуть використовувати спеціальне обладнання, щоб вдути сипучий матеріал у спеціальні відокремлені ділянки певної глибини.

Матеріал може залишатися сипучим, якщо використовується для ізоляції горища, або приєднується до поверхні (чи між собою) при ізоляції стін тощо.

Жорсткі ізоляційні дошки - так звані «панелі» - можуть бути використані для ізоляції стін, підлоги чи стелі. Вони зроблені з пінопласту, такого як полістирен, поліуретан (PUR) або поліізоціанурат (PIR). Дошки із PUR і PIR є одними із найкращих ізоляційних матеріалів широкого вжитку, особливо коли недостатньо місця для застосування інших матеріалів. Жорсткі ізоляційні дошки повинні бути розрізані на частини певного розміру, тому для встановлення необхідно запросити фахівця.

Вимоги до утеплюючих матеріалів

Шукаючи ефективний ізоляційній матеріал, ми повинні враховувати чотири наступних критерії.

1. Ефективність. Це означає, що ізоляція повинна працювати ефективно, або, як було показано вище, мати високий тепловий опір R.

2. Довговічність. Матеріал для будівництва повинен бути стійким і служити довго, як і будівля, розрахована на тривалий час використання. Дійсно, ізоляція будинку - це частина будівництва, що не може здійснюватися часто. Наприклад, якщо ізоляційні матеріали закладені всередині стіни, з часом ніхто не буде ламати її, аби перевірити стан ізоляції.

Ізоляційні матеріали можуть зазнавати пошкоджень.

​

Яких пошкоджень можуть зазнавати ізоляційні матеріали?

Гризуни та комахи. Легкі та м'які ізоляційні матеріали найбільше приваблюють гризунів. Гризуни не їдять самих ізоляційних матеріалів, окрім пінопласту, але завдають механічних пошкоджень. Сипучі матеріали не до вподоби гризунам, якщо там немає порожнин.

Необхідно вживати механічних методів захисту: дерев'яні дошки, штукатурка, сітка, тощо.

Комахи не їдять жодного матеріалу, крім деревини. Основний ворог ізоляції - терміти, шашіль, тощо.

​Незначні зсуви. М'які матеріали можуть зморщуватися або просідати з часом, особливо це стосується ізоляції вертикальних стін і даху, або ізоляції у горизонтальному положенні з сипучих матеріалів чи вовни.

​3. Вологостійкість. Волога може пошкодити внутрішні оздоблювальні матеріали. Волога також може пошкодити ізоляційні матеріали. Натуральні матеріали, що не пройшли спеціальної обробки, такі як солома, будуть особливо чутливі до вологи із ризиком утворення плісняви.

Основні джерела вологи: дощ, водяна пара в повітрі, фільтрат із ґрунту, просочування.

Існує дві основні стратегії для запобігання надмірній вологості:

  • відведення і вилучення: використовувати пористий матеріал, потрапляючи в який, волога виводиться назовні;

  • блокування: запобігати будь-якому потраплянню вологи, використавши бар'єри та захист (гідроізоляція тощо).

4. Вогнестійкість. У приміщенні ми не можемо уникнути ризику виникнення пожежі. Звичайно, основний ризик становить те, що матеріали загоряться. Особливо великий він для продуктів хімічного виробництва, таких як пінопласт або поліуретан. Його можна зменшити, використовуючи матеріали з високою питомою вагою, як спресована солома або деревина.

Необхідно брати до уваги ще один ризик: токсичний дим у разі загорання! Коли продукти неорганічного походження горять, то дим стає таким само небезпечним для людини, як і полум'я. Для запобігання цим ризикам необхідно:

  • використовувати нетоксичні матеріали;

  • створити захист ізоляційних матеріалів від вогню за допомогою штукатурки або інших стійких до вогню матеріалів.

5. Здоров'я. Матеріали повинні бути нетоксичними і не канцерогенними для будівельників або мешканців. Ризик можуть створювати різні речовини:

  • частинки або мікроскопічні волокна (як азбест);

  • викиди газів: леткі органічні сполуки тощо;

  • метали.

6. Вуглецевий слід. Необхідно скоротити, наскільки це можливо, кількість енергії, що використовується, та обсяг забруднення, що утворюється під час виробництва матеріалів. Звичайно, матеріали, виготовлені промисловим способом, більше впливають на довкілля, ніж непромислові.

Щоб якісно оцінити вуглецевий слід, потрібно врахувати багато параметрів:

  • викиди парникових газів при виробництві;

  • енергетичні витрати на виробництво та експлуатацію;

  • вичерпування природних ресурсів;

  • вплив на біорізноманіття;

  • токсичність;

  • витрати води;

  • утворення відходів.

На малюнку представлене порівняння різних ізоляційних матеріалів. Разом із ціною, доступністю та значенням теплового опору вказано потенційний вплив на здоров'я та екологічне походження матеріалу. Враховуючи ці показники, солома й очерет мають суттєві переваги над іншими.

Більше того, усі матеріали, крім соломи та очерету, не виробляються локально, а імпортуються - місцеві громади мають покладатися на строки й умови постачання іноземних виробників. Обираючи місцеві матеріали, ми підтримуємо місцеву діяльність зі збору й заготовки цих матеріалів. Більше того, усі місцеві матеріали не передбачають складної технології, люди з будівельним досвідом цілком впораються з ними самостійно. І останнє, ці методи найбільш дешеві.

bottom of page